Рішення № 68 від 10.10.2017 року

Р І Ш Е Н Н Я

 

10 жовтня 2017р.                                                                                       м.Хмельницький

 

       Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області у складі дисциплінарної палати у складі голови палати Свірневської Н.В., в.о.секретаря Кузняка А.А., членів палати Стасишина А.Л., Стьопіна О.Ю.,Дем*янової О.В. за участі голови КДКА Хмельницької області Прядуна В.Б. розглянула дисциплінарну справу порушену за скаргою Особи_1 на дії адвоката ((свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ***, видане  Хмельницькою обласною КДКА, адреса здійснення адвокатської діяльності- 29000 м.Хмельницький, вул. ***)

 

в с т а н о в и л а:

 

            Скаржник просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності. На засіданні палати пояснення надали скаржник і адвокат.

            Так, Особа_1 вказує що вона є директором приватного підприємства «Універсальна торгова фірма «***» ( надалі за текстом Підприємство). Головним бухгалтером підприємства є Особа_2. Вони обидві є власниками підприємства у розмірі по 50% статутного капіталу. Враховуючи, що Особа_2 була її подругою багато років і в скрутний для неї період скаржниця фактично подарувала їй 50% підприємства, щоб зацікавити Особу_2 у роботі, тому повністю їй довіряла. Випадково дізналася про те що у їх ПП є недостача в сумі майже 3 млн. грн. Після цього почала з’ясовувати питання і дізналась що з  адвокатом від імені підприємства укладено Угоду про надання правової допомоги № 26-10/2015 від 26.10.2015р.(надалі за текстом Угода). У вказаній Угоді поставлена підпис від її імені яку вона не ставила оскільки не знала про існування вказаної вище Угоди. На підтвердження цього надала висновок почеркознавчої експертизи № 157П від листопада місяця 2016р.згідно якого підпис від імені Особи_1 в графі директор в Угоді №  26-10/2015 від 26.10.2015р про надання правової допомоги виконані не Особою_1, а іншою особою. Згідно вказаної Угоди підприємство виплачувало адвокату гонорар в сумі 5 000 грн. в місяць про що вона також не знала оскільки платіжні доручення мали її електронний підпис. Не підписувала Особа_1 і довіреності на представництво інтересів підприємства в судах. Отже на дату складання і підписання вищевказаної Угоди Особа_1 була директором підприємства і всі дії адвокат мав узгоджувати саме з директором підприємства. Дії адвоката, на її думку, свідчать про рейдерській захват підприємства. На підтвердження вказаного надає Протокол № 2 загальних зборів ПП « Універсальна торгова фірма «***» від 14.09.2016р., згідно якого зазначено, що засновниками підприємства у рівних частках є Особа_1 і Особа_2, присутні на загальних зборах – Особа_2, зазначено що нібито Особа_1 отримала повідомлення про збори, згідно порядку денного Особа_1, як директор підприємства має надати звіт про роботу підприємства за січень-серпень 2016р., також має розглядатися проект пропозицій засновників підприємства, направлених на покращення фінансового становища підприємства і таке інше в тому числі внесення змін до деяких положень Статуту підприємства. Рішення загальних зборів: виключити із складу засновників підприємства Особу_1 та звільнити її від виконання обов’язків директора. Секретарем зборів був Особа_3 якій не є працівником підприємства а є помічником адвоката відомості про якого як про помічника  адвоката внесені  в ЄРАУ. Крім того Особа_3 вказаний як один із виконавців Угоди про надання правової допомоги із ПП № 26-10/2015 від 26.10.15р. У тому ж протоколі зазначено що загальні збори із одним засновником, якій має 50% статутного капіталу, проходили в офісі адвоката тобто по адресу м. Хмельницький , вул. ***.

            Через 2 дні 16.09.2016р.складено новий протокол загальних зборів ПП де зазначено, що нібито була присутня Особа_1 і секретарем зборів зазначено вже племінницю Особи_2.

            Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.10.2016р. справа № 924/926/16   визнано недійсним рішення загальних зборів оформлене протоколом № 2 від 14.09.2016р. Те що двома днями пізніше тобто 16.09.16р. знов був складений протокол про теж саме що і 14.09.16р. скаржниця дізналась випадково і сьогодні справа знаходиться в суді.

            Крім вказаного вище скаржниця вказує, що з електронної пошти підприємства дізналась про переписку адвоката саме із Особою_2, що є доказом того, що він не представляє інтереси підприємства а діє на користь однієї особи а саме Особи_2. Так 07.10.16р.в 10-54 адвокат зі своєї електронної пошти направляє на електронну пошту підприємства для Особа_2 проект Акту інвентаризації підприємства станом на 01.10.2016р. в якому покладає вину у розкраданні коштів на неї. В цей же день в 11-25 з електронної адреси адвоката для Особа_2 направляється «опис спору» де крім іншого зазначено, що її частка  зменшується на суму нестачі,і таким чином не виплачується їй взагалі. Одноособово визначає винну особу саме Особи_1 у викраденні коштів підприємства і таке інше. 10.10.2016р. знов з електронної адреси адвоката для Особа_2 надсилається проект рішення співвласника підприємства за підписом Особа_2 від 15.10.2016р. про скасування одноособового рішення загальних зборів від 14.09.16р. В той же день тобто 10.10.2016р. проект  наказу від 26.09.2016р. про звільнення Особи_1 з посади директора підприємства обидва документа на думку скаржниці сфальшовані, тобто виготовлені іншим числом. Намагання Особи_1 провести аудиторську перевірку підприємства зустріли супротив саме з боку адвоката та Особи_2. Сама Особа_1 та члени аудиторської фірми прибули в офіс підприємства за адресою провул. Проскурівський, *** де адвокат і Особа_2 виштовхували її та членів комісії з кабінету зачинили кабінет і не допустили аудитора до перевірки фінансових документів про що складено Акт від 14.09.2016р. і викликались працівники міліції. В той же день зі слів скаржниці вона побачила протокол загальних зборів від 14.09.2016р.

            Таким чином на думку скаржниці адвокат використавши сфальшовані  документи на представництво інтересів підприємства фактично вчиняє дії на користь одного із засновників підприємства і враховуючи наслідки таких дій фактично допоміг Особі_2 здійснити захоплення підприємства яке спочатку належало Особі_1. На засіданні палати Особа_1, на підтвердження що електронна адреса зазначена у скріншотах є електронною поштою саме підприємства і вона, як директор, мала законний доступ до неї надала  ксерокопію Листа начальнику Державної служби з лікарських засобів у Хмельницькій області від 06.04.2016р. із зазначенням уповноважених осіб всіх аптек із номерами мобільних телефонів і електронними адресами які співпали із електронною адресою  у скріншотах.( ксерокопія підтверджена оригіналом документа). Також на підтвердження своїх пояснень надала наказ № 357 від 13.09.2016р. про проведення інвентаризації запасів в Аптеці № 1 «***», завірені ст. слідчим СВ ХВП Бондаруком Р.В. ксерокопії протоклів допитів свідків Особи_4, та Особи_5 в яких свідки стверджують про  застосування насильства до неї з боку адвоката, а також ксерокопію заяви про скоєний відносно неї злочин на ім*я начальника ХВП. Представлена скаржницею ксерокопія Договору № 46 від 13.06.2016р. згідно якого Адвокат особисто бере на себе зобов’язання надавати правову допомогу саме Особі_1. Зі слів скаржниці він укладав такій самий договір і з Особою_2 Вказані документи оглянути членами палати.

            Адвокат на засіданні палати пояснив що Угода між ним і підприємством укладена і підписана у присутності директора Особа_1, яка мала печатку. Стверджує, що Особа_1 з моменту укладання договору систематично зверталась до нього за правовою допомогою яку надавав як він сам так і його помічники. Не заперечує своєї участі у консультаціях по проведенню загальних зборів на яких Особа_1 була виключена із числа засновників підприємства та звільнена з посади директора підприємства. Стверджує, що не він а його адвокатське об’єднання готувало ряд проектів рішень направлених на вирішення корпоративного конфлікту, а потім і спору. Однак саме Особа_1 починаючи з 28.08.16р. почала погрожувати іншому засновнику. В подальшому, а саме з 02.09.16р. Особа_1 уклала договір з іншим адвокатом і почала узгоджувати питання з ним. Після цього адвокат, як представник підприємства, зустрічався із адвокатом Особи_1, який пропонував йому відмовитися від представництва інтересів підприємства, однак адвокат підстав для такої відмови не побачив тому відмовився. В свою чергу пропонував провести загальні збори та провести розподіл активів між учасниками однак адвокат Особи_1 відмовився. Після цієї зустрічі Особа_1 та її адвокат почали агресивні дії: вилучили печатку, комп’ютер, залякували працівників підприємства, блокували рахунки в банку, Особа_1 «викрала» ( слово вживане адвокатом)  готівку з каси  аптеки і привласнила її, тому вона є злодійкою ( вираз адвоката).  Припускає, що саме у зв’язку з тим  іншій учасник скликав загальні збори запросив на них Особу_1. Перед зборами запропонував мирним шляхом розділити активи підприємства, відзвітувати директору про роботу, але через агресивні дії Особа_1 остання була виключена із складу засновників товариства. На думку адвоката виключення Особа_1 із числа засновників підприємства носило законний характер. Після виключення Особа_1 було проведено інвентаризацію «викраденого Особою_1 майна» ( пряма мова адвоката), було прийнято рішення зробити баланс підприємства та виплатити бувшому учаснику частку у «законному розмірі». Не заперечує факту укладання  Договору № 46 від 13.06.2016р. і стверджує що такий саме Договір «дзеркальний» укладений і з Особою_1. Стверджує що відсутній конфлікт інтересів оскільки він представляє інтереси не Особа_2, а саме юридичної особи з якою в нього укладено Угоду.

            Крім того адвокат вважає, що Особа_1 взломала електронну пошту його клієнта, що є злочином, про що було подано заяву в поліцію. Вважає, що підготовка документів на запит Клієнта працівниками адвокатського об’єднання є його законними діями і вчинена у відповідності до укладеної Угоди. Вважає що по скріншотів долучені не ті документи які були  надіслані. Тому вказані документи є такими що не можуть вважатися доказами. При цьому визнає, що не зазначив в реєстрі, як того вимагає закон Особу_6 як свого помічника, не прослідкував за діями свого помічника Особи_ якій прийняв участь у зборах юридичної особи, що вони обслуговують та надав відповідно приміщення для проведення таких зборів, але не може бути притягнений до дисциплінарної  відповідальності за це за пропуском строку притягнення до такої.

            Заслухавши скаржницю, дослідивши матеріали, що були надані до скарги та на засіданні палати дисциплінарна палата приходить до висновку що в діях адвоката є склад дисциплінарного проступку.

            Приписами ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарним проступком серед іншого є: порушення присяги адвоката, порушення правил адвокатської етики, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування,порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

            У преамбулі  Правил адвокатської етики (надалі за текстом Правила) передбачено що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідкування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків , що покладені на адвокатуру обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів верховенства права і законності.

            Приписами  ч.4 ст.2 Правил адвокатської етики передбачено: «Дія цих Правил поширюється на відносини, що виникли або існують після їх припинення».

            Приписами ст. 7 Правил передбачено: «У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. …Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватись до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.»

            Приписами ст. 9 Правил передбачено: « Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти,  захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу.( ч.2) Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта або надавати йому правову допомогу, якщо до цього він надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта. В разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такій договір має бути розірваним з дотриманням умов, визначених цими Правилами.»

            Приписами ст. 11 Правил передбачено: « Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високій рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності . Адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування досконалість в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв’язку  з виконанням доручення.

            Приписами ст. 12 Правил передбачено: « Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї у суспільстві. Цього принципу  потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

            Приписами ст. 21 Правил передбачено: «Адвокат може виступити посередником між клієнтами за умови, якщо: між інтересами клієнтів немає конфлікту і вірогідність його виникнення є незначною.»

            Приписами ст. 24 Правил передбачено:» У випадках коли договір про надання правової допомоги укладається з адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, рішення про призначення конкретного адвоката чи кількох адвокатів для виконання доручення або про заміну адвоката чи адвокатів приймається адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням на свій розсуд.»

            Приписами ст. 25 Правил передбачено, що адвокату категорично заборонено використовувати при виконання доручення клієнта незаконні та неетичні засоби.

            Приписами ст. 39 Правил передбачено: « У відносинах щодо надання правової допомоги клієнту-юридичній особі адвокат при визначенні суб’єкта прав і  обов’язків клієнта у відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов’язків має виходити із наступного: для цілій передбаченої законодавством та цими Правилами взаємодії з клієнтом ( узгодження змісту доручення, отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації, надання роз’яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід виконання доручення тощо),  клієнта  уособлює особа, яка від імені юридичної особи уклала договір про надання останній  правової допомоги, маючи на те належні повноваження, або інша особа ( особи) зазначені в договорі, носієм прав та обов’язків, які захищає або представляє адвокат при наданні правової допомоги, є юридична особа як така. Якщо пов’язані з предметом доручення дії особи ( осіб), зазначених у частині першої цієї статті…є протиправними або такими, що об’єктивно шкодять інтересам клієнта і унеможливлюють ефективне виконання доручення, адвокат ( адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) має вжити розумно необхідні і доступні йому заходи для зменшення негативних наслідків таких дій, зокрема може оскаржити їх керівнику юридичної особи. Якщо незважаючи на вжиті адвокатом заходи, керівник юридичної особи підтримують зазначені дії ( бездіяльність), шкідливі для інтересів юридичної особи, адвокат може розірвати договір про надання правової допомоги клієнту-юридичній особі в односторонньому порядку.»

            Згідно з положеннями Статуту Підприємства керівником, тобто директором Підприємства є Особа_1, яка і має право укладати угоди від імені Підприємства. Головний бухгалтер підприємства не є особою яка в інтересах Підприємства укладає Угоди від свого імені. Адвокат отримав Угоду № 26-10/2015 підписану двома  засновниками між якими в подальшому виник конфлікт. На думку палати адвокат мав би розірвати її в односторонньому порядку тим більш коли дізнався про висновок експертизи на предмет встановлення оригінальності підпису від імені Особа_1. Отже всупереч вимог Правил адвокат не розірвав Угоду хоча знав що один із підписів, а саме підпис директора підприємства є підробленим. В супереч вимог ст. 39 Правил в Угоді про надання правової допомоги яка укладена від імені адвокатського об’єднання «*** та партнери» особами які будуть виконувати доручення Клієнта є помічники адвоката, а не адвокати. Крім того відомості про помічника адвоката мають бути внесені в ЄРАУ. Згідно профайла адвоката станом на 11.05.2017р. помічником адвоката зареєстрований лише Особа_3, Особа_6, як помічник адвоката, у його профайлі не вказана. Таким чином адвокат порушив вимоги рішення РАУ  від 01.06.2013р. № 123 із наступними змінами та доповненнями яким затверджено Положення про помічника адвоката. Отже адвокат не виконав рішення органів адвокатського самоврядування.

            Згідно письмових пояснень адвоката 28.08.2016р. Особа_1 вдалася до погроз Особа_2 а з 02.09.2016р. нею було укладено Договір про надання правової допомоги з «іншим адвокатом» Таким чином станом на 14.09.2016р. адвокату вже було відомо про конфлікт між засновниками підприємства які обидві, на думку адвоката, підписали Угоду. Не дивлячись на це адвокат дозволяє Особі_2 провести загальні збори  Підприємства в офісі адвокатського об’єднання- м. Хмельницький, вул. *** і секретарем зборів зазначений помічник адвоката Особа_3. Вказане свідчить про порушення Правил адвокатської етики.

            Адвокат взяв на себе обов’язок представляти інтереси юридичної особи яка в рівних частках статутного капіталу належить скаржниці та Особі_2. Тому адвокат мав повідомити вказаних осіб що він буде представляти інтереси саме юридичної особи. При виникненні конфлікту між засновниками Підприємства і при неможливості  вирішити конфліктну ситуацію адвокат мав розірвати договір з юридичною особою в односторонньому порядку.

            Адвокат стверджує, що проекти документів які відсилались по електронній пошті на адресу Особа_2 готували працівники адвокатського об’єднання що не є незаконним. Складання проекту документа є законною дією як і переписка електронною адресою із юро собою або її керівництвом. Палата не може прийняти як доказ долучені протоколи загальних зборів, проекти наказу про звільнення, проект Акту інвентаризації та опис дій оскільки відсутні докази, що саме вказані документи направлялись адвокатом, або його працівниками, за яких  він несе відповідальність,  на адресою юридичної особи.

            Поведінка адвоката 14.09.2016р. по відношенню до Особа_1 та представників аудиторської служби є порушенням Правил адвокатської етики.

            Крім того адвокат у своїх письмових поясненнях вказує: «Відразу після цього були вчинені агресивні дії Особи_3 та її адвокатом , а саме:  «викрадення готівки з 3-х аптек на суму більше як 80000 грн., взлом замків та заволодіння товаро-матеріальними цінностями підприємства Особою_1 на суму більше понад 600000,00 грн…Після виключення учасника негайно було проведено інвентаризацію викраденого Особою_1 майна…»  Адвокат не може не знати, що злочинцем особу може назвати лише суд у своєму вироку, однак скаржниця не просить притягнути його до відповідальності саме з цих підстав.

            Оцінюючи докази у сукупності перевіряючи дати скоєння адвокатом дисциплінарних проступків палати приходить до висновку про те, що пропущений строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

            Так останні події відбувались у вересні 2016р. Приписами ст. 35 ч.2 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» : «Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34,35, 40,41 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність.», ст.ст.4,7,9,11,12,21,24,25,39 Правил адвокатської етики, Рішення РАУ № 123 від 01.06.2013р.

вирішила :

 

            Закрити дисциплінарну справу порушену відносно адвоката за пропуском строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

            Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

 

 

 

Голова КДКА Хмельницької області               ___________________В.Б.Прядун.

 

Голова дисциплінарної палати

КДКА Хмельницької області                            ____________________Н.В.Свірневська.

 

 

В.о. секретаря дисциплінарної палати

КДКА Хмельницької області                                    ___________________А.А.Кузняк.