Рішення № 158 від 10.12.2021 року
10 грудня 2021 року м. Хмельницький
Рішення №
про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області в складі кваліфікаційної палати, за участі голови КДКА Хмельницької області Прядуна Володимира Борисовича, головуючого на засіданні кваліфікаційної палати Рохова Олега Володимировича, тимчасово виконуючого обов'язки секретаря кваліфікаційної палати Барилюк Оксани Антонівни, членів кваліфікаційної палати Савінського Олега Петровича, Плавуцького Вадима Вікторовича –
ВСТАНОВИЛА:
Мудровська Катерина Юріївна за результатами складення письмового кваліфікаційного іспиту отримала 68 балів.
При оцінці було враховано, що виконуючи перше завдання білету Мудровська К.Ю. склала позовну заяву про визначення місця проживання дитини.
За критеріями оцінки виконане перше завдання відповідає рівню знань: "відмінний рівень".
Виконуючи друге завдання білету Мудровська К.Ю. склала відзив на позовну заяву, не врахувавши правових позицій Верховного Суду, які полягають в тому, що:
- відповідно до приписів статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець Джерела підвищеної небезпеки - роботодавець, а тому шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц);
- у постанові від 4 липня 2018 року Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо забезпечення дієвості інституту обов'язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначивши таке. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України від 1 липня 2004 року № 1961 -IV «Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (пункт 72). Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України від 9 лютого 2012 року № 4391-VI «Про страхування» шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно- правову відповідальність. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування (пункт 62).
Відповідно при підготовці відзиву помилково не було враховано, що в межах суми страхового відшкодування відповідальність за заподіяну шкоду несе страховик.
За критеріями оцінки виконане друге завдання відповідає рівню знань: "добрий рівень".
Виконуючи третє завдання білету Мудровська К.Ю. склала касаційну скаргу на вирок суду, помилково не врахувавши, що згідно ч.2 ст.1193 Цивільного кодексу України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Відповідно невірно визначена підстава для касаційного оскарження, виходячи з обставин справи наведеній у заданій фабулі.
За критеріями оцінки виконане третє завдання відповідає рівню знань: "добрий рівень".
Мудровська К.Ю. не виконала четверте завдання білету, що за критеріями оцінки відповідає рівню знань: "незадовільний рівень".
Згідно п.13.12 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 270 від 17 грудня 2013 року (із наступними змінами та доповненнями) особа, яка за результатами складення письмового-іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.
Мудровська К.Ю. за результатами складення письмового кваліфікаційного іспиту не набрала необхідної кількості балів для визнання її такою, що успішно склала письмовий іспит, у зв'язку із чим не може бути допущеною до складення усного кваліфікаційного іспиту.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.13.12 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 270 від 17 грудня 2013 року (із наступними змінами та доповненнями), Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області, -
ВИРІШИЛА:
1. Визнати Мудровську Катерину Юріївну такою, що не склала письмовий кваліфікаційний іспит. До складення усного кваліфікаційного іспиту Мудровську Катерину Юріївну не допускати.
- Відмовити Мудровській Катерині Юріївні у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
- Повідомити Мудровську Катерину Юріївну про прийняте рішення. Одночасно роз'яснити, що рішення КДКА Хмельницької області може бути оскаржене у відповідності до частини 5 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України або до суду протягом тридцяти днів з дня отримання рішення.
Голова кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії адвокатури Хмельницької області В.Б. Прядун
Головуючий на засідання кваліфікаційної палати
КДКА Хмельницької області О.В. Рохов
Т.в.о. секретаря кваліфікаційної палати
КДКА Хмельницької області О.А. Барилюк